відгородитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгороди́тися, відгороди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгороді́мося, відгороді́мось, відгороді́мся
2 особа відгороди́ся, відгороди́сь відгороді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгороджу́ся, відгороджу́сь відгоро́димося, відгоро́димось, відгоро́димся
2 особа відгоро́дишся відгоро́дитеся, відгоро́дитесь
3 особа відгоро́диться відгоро́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгороди́вся, відгороди́всь відгороди́лися, відгороди́лись
жін.р. відгороди́лася, відгороди́лась
сер.р. відгороди́лося, відгороди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгороди́вшись

Словник синонімів

ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. - Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам’яним муром (Н. Рибак).