-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгорну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгорні́мо, відгорні́м
2 особа відгорни́ відгорні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгорну́ відгорнемо́, відгорне́м
2 особа відгорне́ш відгорнете́
3 особа відгорне́ відгорну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгорну́в відгорну́ли
жін.р. відгорну́ла
сер.р. відгорну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгорну́вши

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИрідше. - Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.
ВІДГОРТА́ТИ (горнучи що-небудь руками або знаряддям, переміщати в інше місце), ВІДСУВА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ. - Док.: відгорну́ти, відсу́нути, відгребти́, відки́нути. Стиснувши щелепи, працюють довжелезними гаками ті, що відгортають шлак (Я. Качура); Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок); Дівчата відгрібали зерно дерев’яними лопатами (М. Томчаній); Після обіду мужчини, забравши лопати, пішли відкидати сніг (І. Сенченко).
ВІДГОРТА́ТИ (переміщати краї, поли одягу, завіску тощо вбік), ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДХИЛЯ́ТИ (завіску). - Док.: відгорну́ти, відки́нути, відверну́ти, відхили́ти. Гнат, відгорнувши поли шинелі, поліз за документами (Григорій Тютюнник); Він зіскакує з ліжка, підходить до вікна, відкидає тафтову фіранку (М. Стельмах); Архип миттю одвернув полу короткої кавалерійської бекеші (Г. Епік); Хтось по той бік вікна відхилив фіранку (Ірина Вільде).
ВІДГОРТА́ТИз чого, від чого (приймати волосся з обличчя, чуб із чола тощо), ВІДКИДА́ТИ. - Док.: відгорну́ти, відки́нути. Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігало їй на чоло (А. Турчинська); Коли хлопець випростався і відкинув чуба назад, обличчя його засвітилося привітною посмішкою (Ю. Смолич).