відгонити 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(віддавати чимсь)

Словник відмінків

Інфінітив відго́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відго́нитиме відго́нитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відго́нить відго́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відго́нячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відго́нив відго́нили
жін. р. відго́нила
сер. р. відго́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відго́нивши

Словник синонімів

I. ВІДГО́НИТИчим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИрозм.,ТХНУ́ТИрозм.;ПРИПАХА́ТИрозм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИфам. (про сильний неприємний запах). Повітря відгонить гнилим листям і болотом (Ірина Вільде); Гнат тримав її під руки й дивився, як у неї на плечах розсипалося волосся, звисало в повітрі і віддавало запахом весняних квітів (С. Чорнобривець); Суп пахтів димом (П. Загребельний); - Зайшов у таке місце, де вода була дуже масна, наче сіркою від неї тхнуло (О. Донченко); - Чого ж се воно [борошно] чорне?.. Бач же й димом припахає (Панас Мирний); Від нього так і перло карболкою (Григорій Тютюнник). - Пор. I. па́хнути.
ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИрозм.,ПАХКОТІ́ТИпідсил. розм., ДУШІ́ТИрозм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИрозм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов’їв да любисточку ввірвала - у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав’яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). - Пор. I. відго́нити, I. смерді́ти.
СМЕРДІ́ТИ (виділяти неприємний запах), ТХНУ́ТИ, ВОНЯ́ТИрозм.; ПЕ́РТИфам.,ВІДГО́НИТИчим.Всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною (Григорій Тютюнник); Порпалися в смітті кури, тхнуло гноєм (З. Тулуб); Долівка під столом і біля стола була мокра й воняла на всю хату простою горілкою (Лесь Мартович); Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Григорій Тютюнник). - Пор. па́хнути.
-2-
дієслово недоконаного виду
(відганяти)

Словник відмінків

Інфінітив відго́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відго́нитиме відго́нитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відго́нить відго́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відго́нячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відго́нив відго́нили
жін. р. відго́нила
сер. р. відго́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відго́нивши

Словник синонімів

I. ВІДГО́НИТИчим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИрозм.,ТХНУ́ТИрозм.;ПРИПАХА́ТИрозм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИфам. (про сильний неприємний запах). Повітря відгонить гнилим листям і болотом (Ірина Вільде); Гнат тримав її під руки й дивився, як у неї на плечах розсипалося волосся, звисало в повітрі і віддавало запахом весняних квітів (С. Чорнобривець); Суп пахтів димом (П. Загребельний); - Зайшов у таке місце, де вода була дуже масна, наче сіркою від неї тхнуло (О. Донченко); - Чого ж се воно [борошно] чорне?.. Бач же й димом припахає (Панас Мирний); Від нього так і перло карболкою (Григорій Тютюнник). - Пор. I. па́хнути.
ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИрозм.,ПАХКОТІ́ТИпідсил. розм., ДУШІ́ТИрозм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИрозм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов’їв да любисточку ввірвала - у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав’яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). - Пор. I. відго́нити, I. смерді́ти.
СМЕРДІ́ТИ (виділяти неприємний запах), ТХНУ́ТИ, ВОНЯ́ТИрозм.; ПЕ́РТИфам.,ВІДГО́НИТИчим.Всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною (Григорій Тютюнник); Порпалися в смітті кури, тхнуло гноєм (З. Тулуб); Долівка під столом і біля стола була мокра й воняла на всю хату простою горілкою (Лесь Мартович); Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Григорій Тютюнник). - Пор. па́хнути.

Словник відмінків

Інфінітив відго́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відго́ньмо
2 особа відго́нь відго́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відго́нитиму відго́нитимемо, відго́нитимем
2 особа відго́нитимеш відго́нитимете
3 особа відго́нитиме відго́нитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відго́ню відго́нимо, відго́ним
2 особа відго́ниш відго́ните
3 особа відго́нить відго́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відго́нячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відго́нив відго́нили
жін. р. відго́нила
сер. р. відго́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відго́нивши

Словник синонімів

ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИрідше, ПРОГО́НИТИрідше;ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИрідше (комарів, мух і т. ін.);ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИрідше (лякаючи). - Док.: відігна́ти, прогна́ти, обігна́ти, відстраши́ти, відстраха́ти, ви́кишкатирозм.Не моє просо, не мої горобці, - не буду відганяти (прислів’я); Скрізь були або охоронці, або кондуктори, які проганяли мене, коли я просив їх, щоб вони дозволили під’їхати (Л. Смілянський); Баба простогнувала, але мух не могла відгонити (В. Стефаник); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); Над ним Аркадський підкоморій Любистком мухи обганяв (І. Котляревський); У деяких тварин і птахів змінюється колір і вигляд, щоб.. стати незвичайними й тим самим відстрашувати ворога (з журналу); Відстрахувати птахів; Яка копаночка там славна - каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати... (Марко Вовчок).
ГНА́ТИ (добувати перегонкою), ГОНИ́ТИ, ВИГАНЯ́ТИ, ВІДГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ, КУРИ́ТИ, ВИКУ́РЮВАТИ, ПАЛИ́ТИдіал. (горілку). - Док.: ви́гнати, відігна́ти, ви́курити. - Годі вам гнати з хліба самогон та вгощати банди! (О. Гончар); - У нього сьогодні сорокоуст, буде поминки справляти по своїй бабі. Вночі самогон гонив (В. Кучер); З листя, коріння і стебел агави виганяють спирт (з журналу); Змішують [двоокис титану] з коксом, хлорують в електропечах при високій температурі, і утворений тетрахлорид титану відганяють (з журналу); - Вас дьоготь бентежить? - хвилюється і сердиться Лісовський. - Але чому ж ви тоді курите його у ваших лісах? (М. Стельмах); Викурювати горілку; Пощо ж мені її [горілку] палити? (І. Франко).