відгомоніти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгомоні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгомоні́мо, відгомоні́м
2 особа відгомони́ відгомоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгомоню́ відгомонимо́, відгомони́м
2 особа відгомони́ш відгомоните́
3 особа відгомони́ть відгомоня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгомоні́в відгомоні́ли
жін.р. відгомоні́ла
сер.р. відгомоні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгомоні́вши