відголосити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відголоси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відголосі́мо, відголосі́м
2 особа відголоси́ відголосі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відголошу́ відголоси́мо, відголоси́м
2 особа відголоси́ш відголоси́те
3 особа відголоси́ть відголося́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відголоси́в відголоси́ли
жін.р. відголоси́ла
сер.р. відголоси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відголоше́ний
Безособова форма
відголоше́но
Дієприслівник
відголоси́вши