відговітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відгові́тися, відгові́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгові́ймося, відгові́ймось | |
| 2 особа | відгові́йся, відгові́йсь | відгові́йтеся, відгові́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгові́юся, відгові́юсь | відгові́ємося, відгові́ємось, відгові́ємся |
| 2 особа | відгові́єшся | відгові́єтеся, відгові́єтесь |
| 3 особа | відгові́ється | відгові́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відгові́вся, відгові́всь | відгові́лися, відгові́лись |
| жін.р. | відгові́лася, відгові́лась | |
| сер.р. | відгові́лося, відгові́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгові́вшись | ||
| Інфінітив | відгові́тися, відгові́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгові́ймося, відгові́ймось | |
| 2 особа | відгові́йся, відгові́йсь | відгові́йтеся, відгові́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгові́юся, відгові́юсь | відгові́ємося, відгові́ємось, відгові́ємся |
| 2 особа | відгові́єшся | відгові́єтеся, відгові́єтесь |
| 3 особа | відгові́ється | відгові́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відгові́вся, відгові́всь | відгові́лися, відгові́лись |
| жін.р. | відгові́лася, відгові́лась | |
| сер.р. | відгові́лося, відгові́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відгові́вшись | ||