відговорятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відговоря́тися, відговоря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відговоря́ймося, відговоря́ймось | |
| 2 особа | відговоря́йся, відговоря́йсь | відговоря́йтеся, відговоря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відговоря́тимуся, відговоря́тимусь | відговоря́тимемося, відговоря́тимемось, відговоря́тимемся |
| 2 особа | відговоря́тимешся | відговоря́тиметеся, відговоря́тиметесь |
| 3 особа | відговоря́тиметься | відговоря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відговоря́юся, відговоря́юсь | відговоря́ємося, відговоря́ємось, відговоря́ємся |
| 2 особа | відговоря́єшся | відговоря́єтеся, відговоря́єтесь |
| 3 особа | відговоря́ється | відговоря́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відговоря́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відговоря́вся, відговоря́всь | відговоря́лися, відговоря́лись |
| жін. р. | відговоря́лася, відговоря́лась | |
| сер. р. | відговоря́лося, відговоря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відговоря́вшись | ||