відговоряти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відговоря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відговоря́ймо | |
| 2 особа | відговоря́й | відговоря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відговоря́тиму | відговоря́тимемо, відговоря́тимем |
| 2 особа | відговоря́тимеш | відговоря́тимете |
| 3 особа | відговоря́тиме | відговоря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відговоря́ю | відговоря́ємо, відговоря́єм |
| 2 особа | відговоря́єш | відговоря́єте |
| 3 особа | відговоря́є | відговоря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відговоря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відговоря́в | відговоря́ли |
| жін. р. | відговоря́ла | |
| сер. р. | відговоря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відговоря́вши | ||