відговорювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відгово́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгово́рюймо
2 особа відгово́рюй відгово́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгово́рюватиму відгово́рюватимемо, відгово́рюватимем
2 особа відгово́рюватимеш відгово́рюватимете
3 особа відгово́рюватиме відгово́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відгово́рюю відгово́рюємо, відгово́рюєм
2 особа відгово́рюєш відгово́рюєте
3 особа відгово́рює відгово́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відгово́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відгово́рював відгово́рювали
жін. р. відгово́рювала
сер. р. відгово́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгово́рювавши