відговоритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відговори́тися, відговори́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відговорі́мося, відговорі́мось, відговорі́мся
2 особа відговори́ся, відговори́сь відговорі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відговорю́ся, відговорю́сь відговоримо́ся, відговоримо́сь, відговори́мся
2 особа відговори́шся відговорите́ся, відговорите́сь
3 особа відговори́ться відговоря́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відговори́вся, відговори́всь відговори́лися, відговори́лись
жін.р. відговори́лася, відговори́лась
сер.р. відговори́лося, відговори́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відговори́вшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯчим, із сл. що, ніби (наводити які-небудь докази, часом вигадані, щоб не виконати прохання, наказу тощо), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДГОВО́РЮВАТИСЯрозм., ВІДБАЛА́КУВАТИСЯрозм. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відговори́тися, відбала́катися. Одмовлялась Варка недугою (Марко Вовчок); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова (Б. Грінченко); Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (І. Нечуй-Левицький).