відговоритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відговори́тися, відговори́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відговорі́мося, відговорі́мось, відговорі́мся | |
2 особа | відговори́ся, відговори́сь | відговорі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відговорю́ся, відговорю́сь | відговоримо́ся, відговоримо́сь, відговори́мся |
2 особа | відговори́шся | відговорите́ся, відговорите́сь |
3 особа | відговори́ться | відговоря́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відговори́вся, відговори́всь | відговори́лися, відговори́лись |
жін.р. | відговори́лася, відговори́лась | |
сер.р. | відговори́лося, відговори́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відговори́вшись |