відговорений 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відгово́рений | відгово́рена | відгово́рене | відгово́рені |
| родовий | відгово́реного | відгово́реної | відгово́реного | відгово́рених |
| давальний | відгово́реному | відгово́реній | відгово́реному | відгово́реним |
| знахідний | відгово́рений, відгово́реного | відгово́рену | відгово́рене | відгово́рені, відгово́рених |
| орудний | відгово́реним | відгово́реною | відгово́реним | відгово́реними |
| місцевий | на/у відгово́реному, відгово́ренім | на/у відгово́реній | на/у відгово́реному, відгово́ренім | на/у відгово́рених |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відгово́рений | відгово́рена | відгово́рене | відгово́рені |
| родовий | відгово́реного | відгово́реної | відгово́реного | відгово́рених |
| давальний | відгово́реному | відгово́реній | відгово́реному | відгово́реним |
| знахідний | відгово́рений, відгово́реного | відгово́рену | відгово́рене | відгово́рені, відгово́рених |
| орудний | відгово́реним | відгово́реною | відгово́реним | відгово́реними |
| місцевий | на/у відгово́реному, відгово́ренім | на/у відгово́реній | на/у відгово́реному, відгово́ренім | на/у відгово́рених |