-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгви́нчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгви́нчуймо
2 особа відгви́нчуй відгви́нчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгви́нчуватиму відгви́нчуватимемо, відгви́нчуватимем
2 особа відгви́нчуватимеш відгви́нчуватимете
3 особа відгви́нчуватиме відгви́нчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відгви́нчую відгви́нчуємо, відгви́нчуєм
2 особа відгви́нчуєш відгви́нчуєте
3 особа відгви́нчує відгви́нчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відгви́нчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відгви́нчував відгви́нчували
жін. р. відгви́нчувала
сер. р. відгви́нчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відгви́нчуваний
Безособова форма
відгви́нчувано
Дієприслівник
відгви́нчувавши

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИрідко,ВІДШРУБО́ВУВАТИрідко,ВИШРУБО́ВУВАТИрідко. - Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку [на теплому двигуні машини].., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби [в телевізорі] не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); - За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку [Івась] виймав, шрубок одшрубував (дума).

Словник антонімів

ВІДКРУЧУВАТИ ЗАКРУЧУВАТИ
Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати що-н., відгвинчувати. Рухаючи по гвинтовій різьбі, закривати що-н., загвинчувати.
Відкручуватизакручувати гайки, покришки, трубки, циліндри; в апараті, в машині, в станку, в цеху, на фабриці, в коридорі; дуже, легко, із задоволенням, із зусиллями, сильно, швидко.
Льонька відкручував якісь трубки й гайки (О. Донченко). Він кладе ключа й закручує гайку (Ю. Смолич).
Відкручування ~закручування; відгвинчувати ~загвинчувати

Словник відмінків

Інфінітив відгви́нчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгви́нчуймо
2 особа відгви́нчуй відгви́нчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгви́нчуватиму відгви́нчуватимемо, відгви́нчуватимем
2 особа відгви́нчуватимеш відгви́нчуватимете
3 особа відгви́нчуватиме відгви́нчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відгви́нчую відгви́нчуємо, відгви́нчуєм
2 особа відгви́нчуєш відгви́нчуєте
3 особа відгви́нчує відгви́нчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відгви́нчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відгви́нчував відгви́нчували
жін. р. відгви́нчувала
сер. р. відгви́нчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відгви́нчуваний
Безособова форма
відгви́нчувано
Дієприслівник
відгви́нчувавши

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИрідко,ВІДШРУБО́ВУВАТИрідко,ВИШРУБО́ВУВАТИрідко. - Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку [на теплому двигуні машини].., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби [в телевізорі] не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); - За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку [Івась] виймав, шрубок одшрубував (дума).

Словник антонімів

ВІДКРУЧУВАТИ ЗАКРУЧУВАТИ
Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати що-н., відгвинчувати. Рухаючи по гвинтовій різьбі, закривати що-н., загвинчувати.
Відкручуватизакручувати гайки, покришки, трубки, циліндри; в апараті, в машині, в станку, в цеху, на фабриці, в коридорі; дуже, легко, із задоволенням, із зусиллями, сильно, швидко.
Льонька відкручував якісь трубки й гайки (О. Донченко). Він кладе ключа й закручує гайку (Ю. Смолич).
Відкручування ~закручування; відгвинчувати ~загвинчувати