відгвинчуваний 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відгви́нчуваний | відгви́нчувана | відгви́нчуване | відгви́нчувані |
| родовий | відгви́нчуваного | відгви́нчуваної | відгви́нчуваного | відгви́нчуваних |
| давальний | відгви́нчуваному | відгви́нчуваній | відгви́нчуваному | відгви́нчуваним |
| знахідний | відгви́нчуваний, відгви́нчуваного | відгви́нчувану | відгви́нчуване | відгви́нчувані, відгви́нчуваних |
| орудний | відгви́нчуваним | відгви́нчуваною | відгви́нчуваним | відгви́нчуваними |
| місцевий | на/у відгви́нчуваному, відгви́нчуванім | на/у відгви́нчуваній | на/у відгви́нчуваному, відгви́нчуванім | на/у відгви́нчуваних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відгви́нчуваний | відгви́нчувана | відгви́нчуване | відгви́нчувані |
| родовий | відгви́нчуваного | відгви́нчуваної | відгви́нчуваного | відгви́нчуваних |
| давальний | відгви́нчуваному | відгви́нчуваній | відгви́нчуваному | відгви́нчуваним |
| знахідний | відгви́нчуваний, відгви́нчуваного | відгви́нчувану | відгви́нчуване | відгви́нчувані, відгви́нчуваних |
| орудний | відгви́нчуваним | відгви́нчуваною | відгви́нчуваним | відгви́нчуваними |
| місцевий | на/у відгви́нчуваному, відгви́нчуванім | на/у відгви́нчуваній | на/у відгви́нчуваному, відгви́нчуванім | на/у відгви́нчуваних |