відгвинтити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відгвинти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відгвинті́мо, відгвинті́м | |
| 2 особа | відгвинти́ | відгвинті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відгвинчу́ | відгвинтимо́, відгвинти́м |
| 2 особа | відгвинти́ш | відгвинтите́ |
| 3 особа | відгвинти́ть | відгвинтя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відгвинти́в | відгвинти́ли |
| жін.р. | відгвинти́ла | |
| сер.р. | відгвинти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відгви́нчений | ||
| Безособова форма | ||
| відгви́нчено | ||
| Дієприслівник | ||
| відгвинти́вши | ||