відганятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відганя́тися, відганя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відганя́ймося, відганя́ймось | |
| 2 особа | відганя́йся, відганя́йсь | відганя́йтеся, відганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відганя́тимуся, відганя́тимусь | відганя́тимемося, відганя́тимемось, відганя́тимемся |
| 2 особа | відганя́тимешся | відганя́тиметеся, відганя́тиметесь |
| 3 особа | відганя́тиметься | відганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відганя́юся, відганя́юсь | відганя́ємося, відганя́ємось, відганя́ємся |
| 2 особа | відганя́єшся | відганя́єтеся, відганя́єтесь |
| 3 особа | відганя́ється | відганя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відганя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відганя́вся, відганя́всь | відганя́лися, відганя́лись |
| жін. р. | відганя́лася, відганя́лась | |
| сер. р. | відганя́лося, відганя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відганя́вшись | ||