відгалузити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгалу́зити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгалу́зьмо
2 особа відгалу́зь відгалу́зьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгалу́жу відгалу́зимо, відгалу́зим
2 особа відгалу́зиш відгалу́зите
3 особа відгалу́зить відгалу́зять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відгалу́зив відгалу́зили
жін.р. відгалу́зила
сер.р. відгалу́зило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відгалу́жений
Безособова форма
відгалу́жено
Дієприслівник
відгалу́зивши