-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відга́дувач відга́дувачі
родовий відга́дувача відга́дувачів
давальний відга́дувачеві, відга́дувачу відга́дувачам
знахідний відга́дувача відга́дувачів
орудний відга́дувачем відга́дувачами
місцевий на/у відга́дувачеві, відга́дувачу, відга́дувачі на/у відга́дувачах
кличний відга́дувачу відга́дувачі

Словник синонімів

ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК[ВГА́ДНИК], РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКОрозм., УГА́ДЬКО[ВГА́ДЬКО] розм.Відгадувач думок; Відгадник таємниць. - От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).