УГА́ДУВАТИ[ВГА́ДУВАТИ] (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. - Док.: угада́ти[вгада́ти], відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти. Їх [знайомих] мало не щодня бачив Павлуша в дядька і знав уже всіх, міг навіть наперед угадувати поведінку кожного (А. Головко); [Деїфоб:] Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш (Леся Українка); З кожного двору вибігали люди, дивилися на червоне небо і відгадували, де горить (П. Панч); Левко Іванович, видно, бачить його наскрізь, і ці думки його розгадує (О. Гончар); Він умів розпізнавати шум потоку і кроки звіра (С. Скляренко). - Пор. здога́дуватися.