відгадник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відга́дник відга́дники
родовий відга́дника відга́дників
давальний відга́дникові, відга́днику відга́дникам
знахідний відга́дника відга́дників
орудний відга́дником відга́дниками
місцевий на/у відга́дникові, відга́днику на/у відга́дниках
кличний відга́днику відга́дники

Словник синонімів

ВІДГА́ДУВАЧ (той, хто вміє відгадувати сни, думки тощо), ВІДГА́ДНИК, УГА́ДНИК[ВГА́ДНИК], РОЗГА́ДНИК, ВІДГА́ДЬКОрозм., УГА́ДЬКО[ВГА́ДЬКО] розм.Відгадувач думок; Відгадник таємниць. - От же й не вгадала, стара! Поганий ти угадько!.. (Б. Грінченко).