-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відві́дувач відві́дувачі
родовий відві́дувача відві́дувачів
давальний відві́дувачеві, відві́дувачу відві́дувачам
знахідний відві́дувача відві́дувачів
орудний відві́дувачем відві́дувачами
місцевий на/у відві́дувачеві, відві́дувачу, відві́дувачі на/у відві́дувачах
кличний відві́дувачу відві́дувачі

Словник синонімів

ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Ркнижн.,ВІДВІ́ДАЧрідко,ПРИХО́ЖИЙрозм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.