-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відві́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відві́дуймо
2 особа відві́дуй відві́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відві́дуватиму відві́дуватимемо, відві́дуватимем
2 особа відві́дуватимеш відві́дуватимете
3 особа відві́дуватиме відві́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відві́дую відві́дуємо, відві́дуєм
2 особа відві́дуєш відві́дуєте
3 особа відві́дує відві́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відві́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відві́дував відві́дували
жін. р. відві́дувала
сер. р. відві́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відві́дуваний
Безособова форма
відві́дувано
Дієприслівник
відві́дувавши

Словник синонімів

ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.
ВІДВІ́ДУВАТИ (бувати, з’являтися в школі, на лекціях, заняттях, систематично бувати в театрах, музеях і т. ін.), ХОДИ́ТИ, ПРИХО́ДИТИ. Вона буде.. відвідувати вечірню консерваторію (Ю. Бедзик); І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Т. Шевченко); Звичаї в гімназії дуже прості й вільні, - найбільша кара: заборонити на скільки днів приходити в гімназію (Леся Українка).
ГОСТЮВА́ТИде, у кого (перебувати в гостях), ГОСТИ́ТИ, ГОСТИ́ТИСЯрозм.Хлопець у її сестри, в Марії, гостює (О. Ільченко); Син недовго гостив у батька. Всього три дні пожив (Панас Мирний); Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. відві́дувати.
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.
НАВІ́ДАТИСЯдо кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯкуди, розм.,НАВЕРНУ́ТИкуди, розм.,ЗАГЛЯ́НУТИрозм.,ЗАЗИРНУ́ТИрозм.,НАГЛЯ́НУТИкуди, розм.,НАЗИРНУ́ТИрозм. - Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́тирідко.Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині - Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, - каже батько, - мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). - Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.

Словник відмінків

Інфінітив відві́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відві́дуймо
2 особа відві́дуй відві́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відві́дуватиму відві́дуватимемо, відві́дуватимем
2 особа відві́дуватимеш відві́дуватимете
3 особа відві́дуватиме відві́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відві́дую відві́дуємо, відві́дуєм
2 особа відві́дуєш відві́дуєте
3 особа відві́дує відві́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відві́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відві́дував відві́дували
жін. р. відві́дувала
сер. р. відві́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відві́дуваний
Безособова форма
відві́дувано
Дієприслівник
відві́дувавши

Словник синонімів

ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.
ВІДВІ́ДУВАТИ (бувати, з’являтися в школі, на лекціях, заняттях, систематично бувати в театрах, музеях і т. ін.), ХОДИ́ТИ, ПРИХО́ДИТИ. Вона буде.. відвідувати вечірню консерваторію (Ю. Бедзик); І синові за три копи Жупанок купила. Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Т. Шевченко); Звичаї в гімназії дуже прості й вільні, - найбільша кара: заборонити на скільки днів приходити в гімназію (Леся Українка).
ГОСТЮВА́ТИде, у кого (перебувати в гостях), ГОСТИ́ТИ, ГОСТИ́ТИСЯрозм.Хлопець у її сестри, в Марії, гостює (О. Ільченко); Син недовго гостив у батька. Всього три дні пожив (Панас Мирний); Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. відві́дувати.
ЗАХО́ДИТИ (приходити куди-небудь, до кого-небудь ненадовго, мимохідь), ЗАБІГА́ТИрозм., ЗАВЕРТА́ТИрозм., ЗАСКА́КУВАТИрозм., ЗАЛІТА́ТИрозм., ЗАНИ́КУВАТИдіал. - Док.: зайти́, забі́гти, заверну́ти, заско́чити, залеті́ти, зани́кнути. День у день, вечір у вечір заходить він до своїх родичів; з тобою поговорить, дітей приголубить; хоч на годинку забіжить і твою душу наче сонцем освітить (П. Куліш); В поміщицьких садибах, куди Юрій завертав, щоб погодувати коня,.. господарів уже не заставав (П. Кочура); Після монастиря медвинці з тиждень прожили в тривожних нахололих лісах, зрідка по ночах заскакуючи в село (М. Стельмах); - Нікого тут нема?.. - Зараз - ані лялечки! Але, буває, червоні козаки залітають на хутір: то поїсти, то вівса.. для коней взяти (М. Стельмах). - Пор. вбіга́ти, 1. відві́дувати, наві́датися.
НАВІ́ДАТИСЯдо кого, куди (прийти, прибути до когось або кудись на короткий час або в черговий раз після певної перерви), НАВЕРНУ́ТИСЯкуди, розм.,НАВЕРНУ́ТИкуди, розм.,ЗАГЛЯ́НУТИрозм.,ЗАЗИРНУ́ТИрозм.,НАГЛЯ́НУТИкуди, розм.,НАЗИРНУ́ТИрозм. - Недок.: наві́дуватися, наверта́тися, наверта́ти, загляда́ти, зазира́ти, нагляда́тирідко.Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (М. Коцюбинський); Орли й яструби покинули свої гнізда й наверталися лиш рідко сюди (О. Кобилянська); Загнибіда хіба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі, у крамниці (Панас Мирний); Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає (С. Васильченко); Про одне я мрію нині - Коли буду на Вкраїні, Зазирнути в те село (Л. Первомайський); Тільки оце прийшов Скиба на зміну.. Наглянув до молотарки (А. Головко); Чому не провести, - каже батько, - мені треба назирнути в Велику Яругу (Марко Вовчок). - Пор. 1. відві́дувати, 1. захо́дити.