відволікатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | відволіка́тися, відволіка́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відволіка́ймося, відволіка́ймось | |
| 2 особа | відволіка́йся, відволіка́йсь | відволіка́йтеся, відволіка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відволіка́тимуся, відволіка́тимусь | відволіка́тимемося, відволіка́тимемось, відволіка́тимемся |
| 2 особа | відволіка́тимешся | відволіка́тиметеся, відволіка́тиметесь |
| 3 особа | відволіка́тиметься | відволіка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відволіка́юся, відволіка́юсь | відволіка́ємося, відволіка́ємось, відволіка́ємся |
| 2 особа | відволіка́єшся | відволіка́єтеся, відволіка́єтесь |
| 3 особа | відволіка́ється | відволіка́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відволіка́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відволіка́вся, відволіка́всь | відволіка́лися, відволіка́лись |
| жін. р. | відволіка́лася, відволіка́лась | |
| сер. р. | відволіка́лося, відволіка́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відволіка́вшись | ||