відволокти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відволокти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відволочі́мо, відволочі́м | |
| 2 особа | відволочи́ | відволочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відволочу́ | відволо́чемо, відволо́чем |
| 2 особа | відволо́чеш | відволо́чете |
| 3 особа | відволо́че | відволо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відволі́к | відволокли́ |
| жін.р. | відволокла́ | |
| сер.р. | відволокло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відволі́кши | ||