-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відволокти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відволочі́мо, відволочі́м
2 особа відволочи́ відволочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відволочу́ відволо́чемо, відволо́чем
2 особа відволо́чеш відволо́чете
3 особа відволо́че відволо́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відволі́к відволокли́
жін.р. відволокла́
сер.р. відволокло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відволі́кши

Словник синонімів

ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). - Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́[відволікти́]. Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула [Софія] крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).
ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИрідше. - Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); - Чим же кінчилось засідання? - нетерпляче звернувся Павло до Левченка. - Не кінчилось. Перенесли на завтра (А. Головко); Він не зняв своєї погрози - пообіцяв лише відстрочити кару до повернення загонів (Д. Міщенко); Коген.. відтягає з дня на день із своїм приїздом (М. Коцюбинський).