відвологти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відволо́гти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відволо́гне | відволо́гнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відволо́г | відволо́гли |
жін.р. | відволо́гла | |
сер.р. | відволо́гло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відволо́гши |