відволати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відвола́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відвола́ймо | |
| 2 особа | відвола́й | відвола́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відвола́ю | відвола́ємо, відвола́єм |
| 2 особа | відвола́єш | відвола́єте |
| 3 особа | відвола́є | відвола́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відвола́в | відвола́ли |
| жін.р. | відвола́ла | |
| сер.р. | відвола́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відвола́вши | ||