-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відвихну́тися, відвихну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відвихні́мося, відвихні́мось, відвихні́мся
2 особа відвихни́ся, відвихни́сь відвихні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відвихну́ся, відвихну́сь відвихнемо́ся, відвихнемо́сь, відвихне́мся
2 особа відвихне́шся відвихнете́ся, відвихнете́сь
3 особа відвихне́ться відвихну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відвихну́вся, відвихну́всь відвихну́лися, відвихну́лись
жін.р. відвихну́лася, відвихну́лась
сер.р. відвихну́лося, відвихну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відвихну́вшись

Словник синонімів

ВІДЛУЧА́ТИСЯ (іти, їхати кудись, залишаючи кого-, що-небудь на відносно недовгий час), ВІДХО́ДИТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯрозм. рідко,ВІДВИХА́ТИСЯрозм. рідко. - Док.: відлучи́тися, відійти́, відвильну́тирозм.відверну́тися, відвихну́тися. В неділю був даний наказ усій челяді не відлучаться нікуди з дому (О. Іваненко); Звик до батька, ні на крок не відходить (І. Муратов); - Не встигла я на якусь часинку одвернутися до куми, а він почав з дітьми пиріжки.. ліпити (М. Стельмах); Коли мати десь відвернулася, Настя миттю накинула на себе свитку.. і - гайда до школи (В. Речмедін).