-1-
дієслово доконаного виду
(відхилитися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив відвину́тися, відвину́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відвині́мося, відвині́мось, відвині́мся
2 особа відвини́ся, відвини́сь відвині́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відвину́ся, відвину́сь відвинемо́ся, відвинемо́сь, відвине́мся
2 особа відвине́шся відвинете́ся, відвинете́сь
3 особа відвине́ться відвину́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відвину́вся, відвину́всь відвину́лися, відвину́лись
жін.р. відвину́лася, відвину́лась
сер.р. відвину́лося, відвину́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відвину́вшись
Інфінітив відвину́тися, відвину́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відвині́мося, відвині́мось, відвині́мся
2 особа відвини́ся, відвини́сь відвині́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відвину́ся, відвину́сь відвинемо́ся, відвинемо́сь, відвине́мся
2 особа відвине́шся відвинете́ся, відвинете́сь
3 особа відвине́ться відвину́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відвину́вся, відвину́всь відвину́лися, відвину́лись
жін.р. відвину́лася, відвину́лась
сер.р. відвину́лося, відвину́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відвину́вшись