відвикнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відви́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відви́кнімо, відви́кнім | |
| 2 особа | відви́кни | відви́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відви́кну | відви́кнемо, відви́кнем |
| 2 особа | відви́кнеш | відви́кнете |
| 3 особа | відви́кне | відви́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відви́к, відви́кнув | відви́кли, відви́кнули |
| жін.р. | відви́кла, відви́кнула | |
| сер.р. | відви́кло, відви́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| відви́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відви́кши, відви́кнувши | ||