-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відверті́мо, відверті́м
2 особа відверти́ відверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відверчу́ відвертимо́, відверти́м
2 особа відверти́ш відвертите́
3 особа відверти́ть відвертя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відверті́в відверті́ли
жін.р. відверті́ла
сер.р. відверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відверті́вши

Словник синонімів

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИрідко,ВІДШРУБО́ВУВАТИрідко,ВИШРУБО́ВУВАТИрідко. - Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку [на теплому двигуні машини].., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби [в телевізорі] не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); - За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку [Івась] виймав, шрубок одшрубував (дума).