відвернутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відве́рнутий відве́рнута відве́рнуте відве́рнуті
родовий відве́рнутого відве́рнутої відве́рнутого відве́рнутих
давальний відве́рнутому відве́рнутій відве́рнутому відве́рнутим
знахідний відве́рнутий відве́рнуту відве́рнуте відве́рнуті
орудний відве́рнутим відве́рнутою відве́рнутим відве́рнутими
місцевий на/у відве́рнутому, відве́рнутім на/у відве́рнутій на/у відве́рнутому, відве́рнутім на/у відве́рнутих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відве́рнутий відве́рнута відве́рнуте відве́рнуті
родовий відве́рнутого відве́рнутої відве́рнутого відве́рнутих
давальний відве́рнутому відве́рнутій відве́рнутому відве́рнутим
знахідний відве́рнутий відве́рнуту відве́рнуте відве́рнуті
орудний відве́рнутим відве́рнутою відве́рнутим відве́рнутими
місцевий на/у відве́рнутому, відве́рнутім на/у відве́рнутій на/у відве́рнутому, відве́рнутім на/у відве́рнутих