відвезти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відвезти́ | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відвезі́мо, відвезі́м | |
2 особа | відвези́ | відвезі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відвезу́ | відвеземо́, відвезе́м |
2 особа | відвезе́ш | відвезете́ |
3 особа | відвезе́ | відвезу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відві́з | відвезли́ |
жін.р. | відвезла́ | |
сер.р. | відвезло́ | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відве́зений | ||
Безособова форма | ||
відве́зено | ||
Дієприслівник | ||
відві́зши |