-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відвари́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відварі́мо, відварі́м
2 особа відвари́ відварі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відварю́ відва́римо, відва́рим
2 особа відва́риш відва́рите
3 особа відва́рить відва́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відвари́в відвари́ли
жін.р. відвари́ла
сер.р. відвари́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відва́рений
Безособова форма
відва́рено
Дієприслівник
відвари́вши

Словник синонімів

ВАРИ́ТИ (кип’ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій), ВІДВА́РЮВАТИ. - Док.: звари́ти, відвари́ти. - Він ніколи.. м’яса не варив, але, покраявши конятину.. чи яловичину, пік на жару (О. Довженко); Решту грибів.. відкладав окремо - мати має відварити (Ф. Малицький).