-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відва́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́люймо
2 особа відва́люй відва́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́люватиму відва́люватимемо, відва́люватимем
2 особа відва́люватимеш відва́люватимете
3 особа відва́люватиме відва́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́люю відва́люємо, відва́люєм
2 особа відва́люєш відва́люєте
3 особа відва́лює відва́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́лював відва́лювали
жін. р. відва́лювала
сер. р. відва́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відва́люваний
Безособова форма
відва́лювано
Дієприслівник
відва́лювавши

Словник синонімів

ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИрозм.;ВІДСУВА́ТИ (соваючи). - Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Останками виснажених сил відвалюю мармурові сходи (Мирослав Ірчан); Відважити плиту; Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої.. скрині (М. Стельмах); Одвернув камінь (Словник Б. Грінченка); От і спочинок настав за бенкетом. Столи відсувають (М. Зеров).