відвалювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відва́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відва́люймо | |
| 2 особа | відва́люй | відва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́люватиму | відва́люватимемо, відва́люватимем |
| 2 особа | відва́люватимеш | відва́люватимете |
| 3 особа | відва́люватиме | відва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́люю | відва́люємо, відва́люєм |
| 2 особа | відва́люєш | відва́люєте |
| 3 особа | відва́лює | відва́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відва́лював | відва́лювали |
| жін. р. | відва́лювала | |
| сер. р. | відва́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відва́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| відва́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́лювавши | ||