відвальний 2 значення
-1-
прикметник
(земля, порода тощо)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відва́льний | відва́льна | відва́льне | відва́льні |
| родовий | відва́льного | відва́льної | відва́льного | відва́льних |
| давальний | відва́льному | відва́льній | відва́льному | відва́льним |
| знахідний | відва́льний | відва́льну | відва́льне | відва́льні |
| орудний | відва́льним | відва́льною | відва́льним | відва́льними |
| місцевий | на/у відва́льному, відва́льнім | на/у відва́льній | на/у відва́льному, відва́льнім | на/у відва́льних |
-2-
прикметник
(призначений для відвалювання)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відва́льний | відва́льна | відва́льне | відва́льні |
| родовий | відва́льного | відва́льної | відва́льного | відва́льних |
| давальний | відва́льному | відва́льній | відва́льному | відва́льним |
| знахідний | відва́льний | відва́льну | відва́льне | відва́льні |
| орудний | відва́льним | відва́льною | відва́льним | відва́льними |
| місцевий | на/у відва́льному, відва́льнім | на/у відва́льній | на/у відва́льному, відва́льнім | на/у відва́льних |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відвальни́й | відвальна́ | відвальне́ | відвальні́ |
| родовий | відвально́го | відвально́ї | відвально́го | відвальни́х |
| давальний | відвально́му | відвальні́й | відвально́му | відвальни́м |
| знахідний | відвальни́й | відвальну́ | відвальне́ | відвальні́ |
| орудний | відвальни́м | відвально́ю | відвальни́м | відвальни́ми |
| місцевий | на/у відвально́му, відвальні́м | на/у відвальні́й | на/у відвально́му, відвальні́м | на/у відвальни́х |