-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відвали́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відвалі́мо, відвалі́м
2 особа відвали́ відвалі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відвалю́ відва́лимо, відва́лим
2 особа відва́лиш відва́лите
3 особа відва́лить відва́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відвали́в відвали́ли
жін.р. відвали́ла
сер.р. відвали́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відва́лений
Безособова форма
відва́лено
Дієприслівник
відвали́вши

Словник синонімів

ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИрозм.;ВІДСУВА́ТИ (соваючи). - Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Останками виснажених сил відвалюю мармурові сходи (Мирослав Ірчан); Відважити плиту; Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої.. скрині (М. Стельмах); Одвернув камінь (Словник Б. Грінченка); От і спочинок настав за бенкетом. Столи відсувають (М. Зеров).