-1-
дієслово недоконаного виду
(насмілюватися)

Словник відмінків

Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́жуймося, відва́жуймось
2 особа відва́жуйся, відва́жуйсь відва́жуйтеся, відва́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуватимуся, відва́жуватимусь відва́жуватимемося, відва́жуватимемось, відва́жуватимемся
2 особа відва́жуватимешся відва́жуватиметеся, відва́жуватиметесь
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуюся, відва́жуюсь відва́жуємося, відва́жуємось, відва́жуємся
2 особа відва́жуєшся відва́жуєтеся, відва́жуєтесь
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись

Словник синонімів

НАВА́ЖИТИСЯз інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,РІШИ́ТИСЯз інфін. і на що, розм.,ПЕРЕМОГТИ́СЯперев. без додатка, розм.,ПОВА́ЖИТИСЯз інфін., розм.;ВІДВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,НАСМІ́ЛИТИСЯз інфін.,ПОСМІ́ТИз інфін.,ОСМІ́ЛИТИСЯз інфін. і рідше - на що,РИЗИКНУ́ТИ[РИСКНУ́ТИрідше]з інфін.,НАСМІ́ТИ з інфін.,розм.,ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч.,ОБІСМІ́ЛИТИСЯперев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). - Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житисязвичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися[осміля́тися], ризикува́ти[рискува́ти], дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. - Сину!.. (М. Коцюбинський); - Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов’язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців - гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); [Єфрем:] Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість

Словник відмінків

Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́жуймося, відва́жуймось
2 особа відва́жуйся, відва́жуйсь відва́жуйтеся, відва́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуватимуся, відва́жуватимусь відва́жуватимемося, відва́жуватимемось, відва́жуватимемся
2 особа відва́жуватимешся відва́жуватиметеся, відва́жуватиметесь
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуюся, відва́жуюсь відва́жуємося, відва́жуємось, відва́жуємся
2 особа відва́жуєшся відва́жуєтеся, відва́жуєтесь
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись

Словник синонімів

НАВА́ЖИТИСЯз інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,РІШИ́ТИСЯз інфін. і на що, розм.,ПЕРЕМОГТИ́СЯперев. без додатка, розм.,ПОВА́ЖИТИСЯз інфін., розм.;ВІДВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,НАСМІ́ЛИТИСЯз інфін.,ПОСМІ́ТИз інфін.,ОСМІ́ЛИТИСЯз інфін. і рідше - на що,РИЗИКНУ́ТИ[РИСКНУ́ТИрідше]з інфін.,НАСМІ́ТИ з інфін.,розм.,ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч.,ОБІСМІ́ЛИТИСЯперев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). - Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житисязвичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися[осміля́тися], ризикува́ти[рискува́ти], дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. - Сину!.. (М. Коцюбинський); - Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов’язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців - гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); [Єфрем:] Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість
-2-
дієслово недоконаного виду
(відділятися при зважуванні)

Словник відмінків

Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́жуймося, відва́жуймось
2 особа відва́жуйся, відва́жуйсь відва́жуйтеся, відва́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуватимуся, відва́жуватимусь відва́жуватимемося, відва́жуватимемось, відва́жуватимемся
2 особа відва́жуватимешся відва́жуватиметеся, відва́жуватиметесь
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуюся, відва́жуюсь відва́жуємося, відва́жуємось, відва́жуємся
2 особа відва́жуєшся відва́жуєтеся, відва́жуєтесь
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись

Словник синонімів

НАВА́ЖИТИСЯз інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,РІШИ́ТИСЯз інфін. і на що, розм.,ПЕРЕМОГТИ́СЯперев. без додатка, розм.,ПОВА́ЖИТИСЯз інфін., розм.;ВІДВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,НАСМІ́ЛИТИСЯз інфін.,ПОСМІ́ТИз інфін.,ОСМІ́ЛИТИСЯз інфін. і рідше - на що,РИЗИКНУ́ТИ[РИСКНУ́ТИрідше]з інфін.,НАСМІ́ТИ з інфін.,розм.,ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч.,ОБІСМІ́ЛИТИСЯперев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). - Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житисязвичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися[осміля́тися], ризикува́ти[рискува́ти], дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. - Сину!.. (М. Коцюбинський); - Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов’язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців - гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); [Єфрем:] Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість

Словник відмінків

Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́жуймося, відва́жуймось
2 особа відва́жуйся, відва́жуйсь відва́жуйтеся, відва́жуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуватимуся, відва́жуватимусь відва́жуватимемося, відва́жуватимемось, відва́жуватимемся
2 особа відва́жуватимешся відва́жуватиметеся, відва́жуватиметесь
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́жуюся, відва́жуюсь відва́жуємося, відва́жуємось, відва́жуємся
2 особа відва́жуєшся відва́жуєтеся, відва́жуєтесь
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись

Словник синонімів

НАВА́ЖИТИСЯз інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,РІШИ́ТИСЯз інфін. і на що, розм.,ПЕРЕМОГТИ́СЯперев. без додатка, розм.,ПОВА́ЖИТИСЯз інфін., розм.;ВІДВА́ЖИТИСЯз інфін. і на що,НАСМІ́ЛИТИСЯз інфін.,ПОСМІ́ТИз інфін.,ОСМІ́ЛИТИСЯз інфін. і рідше - на що,РИЗИКНУ́ТИ[РИСКНУ́ТИрідше]з інфін.,НАСМІ́ТИ з інфін.,розм.,ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч.,ОБІСМІ́ЛИТИСЯперев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). - Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житисязвичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися[осміля́тися], ризикува́ти[рискува́ти], дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. - Сину!.. (М. Коцюбинський); - Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов’язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців - гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); [Єфрем:] Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість

Словник відмінків

Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись
Інфінітив відва́жуватися, відва́жуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відва́жуватиметься відва́жуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відва́жується відва́жуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́жуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́жувався, відва́жувавсь відва́жувалися, відва́жувались
жін. р. відва́жувалася, відва́жувалась
сер. р. відва́жувалося, відва́жувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́жувавшись