відважний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відва́жний відва́жна відва́жне відва́жні
родовий відва́жного відва́жної відва́жного відва́жних
давальний відва́жному відва́жній відва́жному відва́жним
знахідний відва́жний, відва́жного відва́жну відва́жне відва́жні, відва́жних
орудний відва́жним відва́жною відва́жним відва́жними
місцевий на/у відва́жному, відва́жнім на/у відва́жній на/у відва́жному, відва́жнім на/у відва́жних

Словник синонімів

СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙрідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙпідсил.,МУ́ЖНІЙпідсил.,БЕЗСТРА́ШНИЙпідсил.,НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙпоет.,ВІДЧАЙДУ́ШНИЙпідсил.,ЗУХВА́ЛИЙпідсил.,ОРЛИ́НИЙ, ДЕРЗНОВЕ́ННИЙпідсил. уроч.,ДЕРЗКИ́Йпідсил. розм.,ВІДЧА́ЙНИЙпідсил. рідше; ПИСКА́ТИЙдіал. (сміливий на висловлювання). То мужні та сміливі люди - боягуз не піде в холодні осінні ночі ганятися по гирлу та по лиманах за швидкохідними браконьєрськими моторками та сходитись з ними в смертельних поєдинках (О. Гончар); Я й досі дивуюся, що таке молоде, та таке сміле!Пробравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш); Тут, над Дніпром поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Рильський); - Відважні хлопчаки! І я колись був таким (І. Франко); Йдуть, обнявшися з віків - Пісня мужніх мореходів І пісні степовиків (М. Нагнибіда); - На що вже я небоязкий, а й то, коли побачив усе те, ..волосся сторчака під шапкою стало (Ю. Збанацький); Кожен раз Мартинко остережував не говорити голосно, але й сам сміявся з того, заохочуваний небоязливим Богданом (І. Ле); Неполохливий зроду, Єремія почутив, перший раз на віку, що він одразу охолов (І. Нечуй-Левицький); Князь.. мимоволі довго милувався цим безбоязним відважним козаком (Я. Качура); На лихо небезпечний хлопець. Відчайдушний (К. Гордієнко); Дерзновенні піонери космосу; Він людина гаряча, відчайна (О. Донченко).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість