-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відва́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́дьмо
2 особа відва́дь відва́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́джу відва́димо, відва́дим
2 особа відва́диш відва́дите
3 особа відва́дить відва́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відва́див відва́дили
жін.р. відва́дила
сер.р. відва́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́дивши

Словник синонімів

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИрозм. - Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); - Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).