-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відва́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́джуймо
2 особа відва́джуй відва́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́джуватиму відва́джуватимемо, відва́джуватимем
2 особа відва́джуватимеш відва́джуватимете
3 особа відва́джуватиме відва́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́джую відва́джуємо, відва́джуєм
2 особа відва́джуєш відва́джуєте
3 особа відва́джує відва́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́джував відва́джували
жін. р. відва́джувала
сер. р. відва́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відва́джувавши

Словник синонімів

ВІДНА́ДЖУВАТИ (відбивати охоту ходити куди-небудь, до когось, робити що-небудь), ВІДВА́ДЖУВАТИрозм. - Док.: відна́дити, відва́дити. Лайливий інспектор кого завгодно міг віднадити від своєї хати (М. Трублаїні); - Хіба ж не сама я.. одвадила од себе всіх хлопців? (С. Васильченко).