-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відва́га  
родовий відва́ги  
давальний відва́зі  
знахідний відва́гу  
орудний відва́гою  
місцевий на/у відва́зі  
кличний відва́го*  

Словник синонімів

СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬрідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬпідсил.,ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬпідсил.,ЗУХВА́ЛІСТЬпідсил.,ЗУХВА́ЛЬСТВОпідсил.,БЕЗУ́МСТВОпідсил.,ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬпідсил. уроч.; ЗВА́ГАзаст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика - й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); [Зося:] Я зараз смілива така, я - справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); - Бій, бій - це для нас найкращий атестат, - провадив далі Самієв. - Звичайно, хоробрість - найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); - Підвестися під вогнем [артилерії] на весь зріст - це безстрашність... (О. Довженко); М’язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" - думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість