-1-
дієслово доконаного виду
[фам.]

Словник відмінків

Інфінітив відбу́хати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбу́хаймо
2 особа відбу́хай відбу́хайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбу́хаю відбу́хаємо, відбу́хаєм
2 особа відбу́хаєш відбу́хаєте
3 особа відбу́хає відбу́хають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбу́хав відбу́хали
жін.р. відбу́хала
сер.р. відбу́хало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбу́хавши

Словник синонімів

СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИрозм., ДВИГОНУ́ТИрозм., ВІДБУ́ХАТИфам. - Недок.: спору́джувати, вибудо́вувати, виво́дити, виганя́ти, зво́дити. А в Миргороді мітинг велелюдний Біля підніжжя пам’ятника того, Що спорудив поетові народ (М. Рильський); Споруджувати систему укріплень; Цар звелів.. наробити цегли та вибудувати з неї палати (А. Кримський); І раб копає землю, теше камінь.., виводить мури (Леся Українка); - Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Чабанівський); Од вулиці тин новий і дощані нові ворота.. Це хтось двигонув собі, так двигонув! (А. Головко). - Пор. 1. будува́ти.