відбутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбу́тий відбу́та відбу́те відбу́ті
родовий відбу́того відбу́тої відбу́того відбу́тих
давальний відбу́тому відбу́тій відбу́тому відбу́тим
знахідний відбу́тий відбу́ту відбу́те відбу́ті
орудний відбу́тим відбу́тою відбу́тим відбу́тими
місцевий на/у відбу́тому, відбу́тім на/у відбу́тій на/у відбу́тому, відбу́тім на/у відбу́тих