відбурхати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відбурха́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відбурха́тиме | відбурха́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відбурха́є | відбурха́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відбурха́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відбурха́в | відбурха́ли |
| жін. р. | відбурха́ла | |
| сер. р. | відбурха́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відбурха́вши* | ||