відбурхати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбурха́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відбурха́тиме відбурха́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відбурха́є відбурха́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відбурха́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відбурха́в відбурха́ли
жін. р. відбурха́ла
сер. р. відбурха́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбурха́вши*