відбуксувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбуксува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбуксу́ймо
2 особа відбуксу́й відбуксу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбуксу́ю відбуксу́ємо, відбуксу́єм
2 особа відбуксу́єш відбуксу́єте
3 особа відбуксу́є відбуксу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбуксува́в відбуксува́ли
жін.р. відбуксува́ла
сер.р. відбуксува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відбуксо́ваний
Безособова форма
відбуксо́вано
Дієприслівник
відбуксува́вши