відбуксувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відбуксува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відбуксу́ймо | |
2 особа | відбуксу́й | відбуксу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відбуксу́ю | відбуксу́ємо, відбуксу́єм |
2 особа | відбуксу́єш | відбуксу́єте |
3 особа | відбуксу́є | відбуксу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відбуксува́в | відбуксува́ли |
жін.р. | відбуксува́ла | |
сер.р. | відбуксува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відбуксо́ваний | ||
Безособова форма | ||
відбуксо́вано | ||
Дієприслівник | ||
відбуксува́вши |