відбуксований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відбуксо́ваний відбуксо́вана відбуксо́ване відбуксо́вані
родовий відбуксо́ваного відбуксо́ваної відбуксо́ваного відбуксо́ваних
давальний відбуксо́ваному відбуксо́ваній відбуксо́ваному відбуксо́ваним
знахідний відбуксо́ваний, відбуксо́ваного відбуксо́вану відбуксо́ване відбуксо́вані, відбуксо́ваних
орудний відбуксо́ваним відбуксо́ваною відбуксо́ваним відбуксо́ваними
місцевий на/у відбуксо́ваному, відбуксо́ванім на/у відбуксо́ваній на/у відбуксо́ваному, відбуксо́ванім на/у відбуксо́ваних