-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбудува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбуду́ймо
2 особа відбуду́й відбуду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбуду́ю відбуду́ємо, відбуду́єм
2 особа відбуду́єш відбуду́єте
3 особа відбуду́є відбуду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбудува́в відбудува́ли
жін.р. відбудува́ла
сер.р. відбудува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відбудо́ваний
Безособова форма
відбудо́вано
Дієприслівник
відбудува́вши

Словник синонімів

ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИуроч. - Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Ми поздоровляємо всіх, хто відроджував зруйновані міста й села, відбудовував народне господарство (з журналу); Скільки ран і руїн ти [Білорусія].. зазнала, А воскресла - і відновлюєш села, будуєш міста (М. Рильський); Її [фортецю] недавно поновили після жахливої пожежі (З. Тулуб); Ми Дніпробуд з руїн воскресили (П. Дорошенко).