відбубоніти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відбубоні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбубоні́мо, відбубоні́м
2 особа відбубони́ відбубоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбубоню́ відбубонимо́, відбубони́м
2 особа відбубони́ш відбубоните́
3 особа відбубони́ть відбубоня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбубоні́в відбубоні́ли
жін.р. відбубоні́ла
сер.р. відбубоні́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбубоні́вши