відбрунькуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбрунькува́тися, відбрунькува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відбруньку́ється відбруньку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбрунькува́вся, відбрунькува́всь відбрунькува́лися, відбрунькува́лись
жін.р. відбрунькува́лася, відбрунькува́лась
сер.р. відбрунькува́лося, відбрунькува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбрунькува́вшись