відбриніти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбрині́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відбрини́ть відбриня́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбрині́в відбрині́ли
жін.р. відбрині́ла
сер.р. відбрині́ло
Активний дієприкметник
відбрині́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбрині́вши