-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбри́куватися, відбри́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відбри́куймося, відбри́куймось
2 особа відбри́куйся, відбри́куйсь відбри́куйтеся, відбри́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відбри́куватимуся, відбри́куватимусь відбри́куватимемося, відбри́куватимемось, відбри́куватимемся
2 особа відбри́куватимешся відбри́куватиметеся, відбри́куватиметесь
3 особа відбри́куватиметься відбри́куватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відбри́куюся, відбри́куюсь відбри́куємося, відбри́куємось, відбри́куємся
2 особа відбри́куєшся відбри́куєтеся, відбри́куєтесь
3 особа відбри́кується відбри́куються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відбри́куючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відбри́кувався, відбри́кувавсь відбри́кувалися, відбри́кувались
жін. р. відбри́кувалася, відбри́кувалась
сер. р. відбри́кувалося, відбри́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбри́кувавшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).
ВІДМОВЛЯ́ТИСЯвід чого (свідомо позбавляти себе чого-небудь; не погоджуватися брати, приймати щось), ВІДРІКА́ТИСЯ, ЗРІКА́ТИСЯчого, ПОСТУПА́ТИСЯкому чим, ПОПУСКА́ТИчого, ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон.,ВІДКА́ЗУВАТИСЯдіал. - Док.: відмо́витися, відректи́ся, зректи́ся, поступи́тися, попусти́ти, відбрика́тися, відказа́тися. [Марція:] По східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків (Леся Українка); Відрікся [старець] світа і всіх.. його радощів і бід (І. Франко); - Підпишіть, пане, свою згоду, що ви по-доброму зрікаєтеся землі й добра (М. Стельмах); Чужого не бери, а свого не попусти (Словник Б. Грінченка); Хоч як домагався староста, але батько Семенів не поступався йому своїм клином (Л. Смілянський); Від нового вони відбрикуються ногами й руками (Ю. Шовкопляс).